- винести
- [ви/неистие]
-су, -сеиш; мин. -н'іс, -неисла; нак. -сие, -с'іт'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
винести
Смотреть что такое "винести" в других словарях:
винести — див. виносити … Український тлумачний словник
винести — див. виносити … Словник синонімів української мови
винести — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
виносити — винести 1) (захоплюючи із собою, залишати де н.), викидати, викинути 2) (ставити назовні, забираючи звідки н.) виставляти, виставити … Словник синонімів української мови
винесений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до винести 1 5) … Український тлумачний словник
винесення — я, с. Дія за знач. винести 1), 4), 5) … Український тлумачний словник
винос — у, ч. 1) Дія за знач. виносити і винести (в 1, 2, 4 знач.). 2) Винесення небіжчика з приміщення для поховання. 3) Те, що виноситься текучою водою (пісок, мул і т. ін.) … Український тлумачний словник
повимивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Вимити всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь. 2) Розмиваючи землю, ґрунт і т. ін., утворити заглибини, яри тощо у багатьох місцях (про воду, дощ і т. ін.). || безос. || безос. Розмиваючи ґрунт, винести з нього або … Український тлумачний словник
повиносити — о/шу, о/сиш, док., перех. Винести звідкись, кудись усе чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. || безос … Український тлумачний словник
погудити — джу, диш, док., перех., розм. 1) Гудити якийсь час. 2) Винести осуд, висловити невдоволення; прот. похвалити … Український тлумачний словник
